Ближні бої, важке поранення та 10 кілометрів пішки: історія бійця батальйону поліції особливого призначення КОРД (стрілецький) поліції Львівщини на псевдо Кіндер

 10 кілометрів йшов з важкою травмою – історія бійця батальйону поліції особливого призначення КОРД (стрілецький) поліції Львівщини на псевдо Кіндер

Боєць батальйону поліції особливого призначення КОРД (стрілецький) поліції Львівщини з позивним Кіндер у серпні минулого року отримав осколкове поранення під час мінометного обстрілу. Однак після завершення реабілітації, поліцейський планує знову стати до бойових завдань поруч із побратимами на сході України.

Свій шлях у правоохоронних органах правоохоронець розпочав у 2019 році в Управлінні патрульної поліції Львівської області, згодом служив у райвідділі на Самбірщині. Із перших днів повномасштабного вторгнення разом із колегами виконував завдання із забезпечення безпеки та охорони критичної інфраструктури.

«24 лютого 2022 року добре пам’ятаю – був збір по тривозі. Ми одразу прибули в райвідділ і чекали подальших вказівок. Оточували об’єкти критичної інфраструктури», – пригадує поліцейський.

Уже восени 2022 року він долучився до зведеного загону, який виконував завдання на Харківщині, а згодом – на Донеччині. У 2024 році вирушив на Покровський напрямок, де разом із побратимами ніс службу на блокпостах та брав участь у зачистках.

Згодом Кіндер приєднався до підрозділу КОРД (стрілецький), де виконував бойові завдання на Торецькому напрямку. Навіть рідним він довгий час не розповідав, що перебуває на передовій – беріг їх від зайвих переживань. Своє псевдо Кіндер отримав від побратимів.

«Позивні дають побратими. Я був наймолодший у підрозділі – так і закріпилося», — усміхається боєць і продовжує: «наші задачі полягали у зайнятті оборони на визначених ділянках та заміна побратимів».

Під час служби на передовій підрозділ неодноразово вступав у бойові зіткнення з ворогом.

«Мали кілька контактів із противником. Вони йшли малими групами, по двоє-троє, без бронезахисту, кричали, що «свої». Усі атаки ми відбили, але після цього нашу позицію зафіксував ворожий дрон і почався інтенсивний артобстріл», – розповідає боєць.

У серпні 2025 року під час одного з таких обстрілів він отримав поранення.

«Прилетіла 120-та міна. Я втратив свідомість, але побратим допоміг прийти до тями. Отримав перелом руки. Ми ще кілька днів не могли вийти з позиції, а потім пішки, близько 10 кілометрів, добиралися до точки евакуації», – каже поліцейський.

Після лікування на Донеччині та у Дніпрі його перевели до Львова, де він нині проходить реабілітацію. За час служби також пережив кілька контузій.

Попри це, боєць налаштований рішуче – після відновлення планує повернутися на фронт.

«Я одразу повернуся до виконання бойових завдань. Там мої побратими, там я потрібен. Там мені спокійніше», – наголошує він.

Кіндер підкреслює: моральний дух українських захисників залишається високим, а віра в перемогу – незмінною.

«Мої побратими – великі молодці. Усі налаштовані позитивно, ми віримо в перемогу і продовжуємо робити свою роботу», – додає поліцейський.

Окремо боєць реагує на поширені міфи щодо ролі поліції у війні.

«Коли кажуть, що поліція не воює – це неправда. Створено багато штурмових підрозділів, і ми виконуємо бойові завдання нарівні з іншими», – зазначає він.

Сьогодні він завершує реабілітацію і вже готується повернутися у стрій, щоб разом із побратимами продовжити боротьбу за Україну.

Відділ комунікації поліції Львівської області