Куди звертатися у разі домашнього насильства: як розпізнати загрозу та отримати допомогу

За даними Національної поліції України, протягом восьми місяців 2026 року від громадян надійшло 58 707 звернень щодо випадків домашнього насильства. За статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення правоохоронці склали 45 997  адміністративних протоколів. Щодо кривдників винесено 34 016 термінових заборонних приписів, крім того на обліку перебувають 57 734 особи. Як розпізнати домашнє насильство, куди звертатися по допомогу та який план безпеки в умовах війни – розповідаємо у матеріалі. 

Раніше МВС України вже розповідало про форми домашнього насильства та на кого поширюється дія законодавства. 

Як розпізнати домашнє насильство

Домашнє насильство – це фізичне, сексуальне, психологічне або економічне насильство, а також погрози його вчинення щодо членів сім’ї, родичів, теперішнього чи колишнього подружжя або інших осіб, які спільно проживають чи проживали однією сім’єю, хоча і не перебувають у родинних відносинах чи у шлюбі між собою. Важливо, що не має значення, чи проживають кривдник і постраждала особа разом на момент вчинення насильства.

Куди звертатися по допомогу

Якщо ви постраждали від домашнього насильства або стали його свідком, звернутися по допомогу можна за номерами: 

• Національна «‎гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації: безкоштовний номер з мобільного 0-800-500-335 або короткий безкоштовний номер з мобільного 116-123;
• Контакт-центр системи безоплатної правової допомоги 0-800-213-103;
• Виклик поліції 102.

Крім цього, постраждалі від домашнього насильства можуть звернутися до органів місцевого самоврядування, соціальних служб, закладів охорони здоров’я та інших установ, які в межах своїх повноважень надають необхідну допомогу та підтримку. Зокрема, допомогу можна отримати у таких установах: 

1. Сільські, селищні, міські, районні у містах ради їх виконавчі органи, до повноважень яких належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству (приймають заяви і повідомлення про вчинення насильства, вживають заходів для його припинення, надають допомогу постраждалим особам);

2. Служби у справах дітей (розробляє заходи щодо захисту прав і законних інтересів дитини, яка постраждала від домашнього насильства, та дитини, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі, та організовує їх здійснення; порушує перед органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування питання про притягнення до відповідальності згідно із законом посадових осіб у разі невиконання або неналежного виконання ними обов’язків під час виявлення фактів домашнього насильства, у роботі з дітьми, які постраждали від домашнього насильства, та дітьми, які вчинили домашнє насильство у будь-якій формі);

3. Органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти (проводять виховну роботу та організовують роботу практичного психолога та/або соціального педагога з постраждалими дітьми);

4. Органи охорони здоров'я, установи та заклади охорони здоров'я (надають невідкладну медичну допомогу, забезпечують проведення необхідного медичного обстеження постраждалих осіб, які звернулися особисто або направлені іншими суб'єктами, та документують результати обстеження, забезпечують проведення діагностичних, лікувально-профілактичних заходів; за необхідності слід звертатися за місцем проживання або за телефоном 103).

5. Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (забезпечують надання безоплатної правової допомоги постраждалим особам, ознайомитися з контактами центрів можна на сайті legalaid.gov.ua);

6. Суди (розглядають справи, які стосуються домашнього насильства позови щодо відшкодування збитків, заподіяних у результаті домашнього насильства, на отримання обмежувального припису стосовно кривдника, а також позови на розділ майна, на визначення місця проживання дітей, на аліменти, розлучення тощо);

7. Прокуратура (підтримує публічне обвинувачення в суді, здійснює організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку);

8. Уповноважені органи з питань пробації (організовують та контролюють виконання вироків суду та інших судових рішень і застосування передбачених законом засобів виправлення засуджених);

9. Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (надають необхідні юридичні, психологічні, соціальні послуги, консультації та допомогу. Контакти можна знайти на сайті Міністерства соціальної політики msp.gov.ua в розділі «Громадянам»/ «Запобігання та протидія домашньому насильству та жорстокому поводженню з дітьми»/ «Інші»/ «Додаткові матеріали»);

10. Притулки для дітей (надають соціальний захист дітям, які опинились у складних життєвих обставинах, залишили сім’ї, навчальні заклади, не мають належних житлово-побутових і психолого-педагогічних умов для забезпечення нормальної життєдіяльності дітей, надання їм можливості навчатися, працювати та змістовно проводити дозвілля);

11. Центри соціально-психологічної реабілітації дітей (надають соціальний захист, комплекс соціальних послуг для дітей, прийнятих до центру, сприяють поверненню дитини до біологічної сім’ї; надають  психологічну та інших видів допомоги батькам (або особам, які їх замінюють);

12. Соціально-реабілітаційні центри «дитячі містечка» (надають соціальний захист для дітей, створюють соціально-побутові умови для забезпечення нормальної життєдіяльності дітей, навчання, праці та змістовного дозвілля, надають дітям комплексну соціальну, психологічну, педагогічну, медичну, правову та іншу допомогу, проводять психолого-педагогічну  корекцію з урахуванням індивідуальних потреб кожної дитини);

13. Центри соціально-психологічної допомоги (надають підтримку фізичного та психічного стану, соціально-педагогічну, психологічну, реабілітаційну та консультативну допомогу дітям з інвалідністю та їх сім'ям, розширюють коло їх спілкування; розвивають особисті та творчі здібності дітей та молоді з різними фізичними та психічними вадами);

14. Територіальні центри соціального обслуговування (надають необхідну допомогу людям похилого віку в адаптації до сучасних умов життя, створюють можливості для розширення кола спілкування та обміну досвідом, допомагають формувати активну соціальну позицію в суспільстві).

План безпеки у разі домашнього насильства в умовах війни 

Якщо ви знаходитесь на території підконтрольній Україні:

1. Повідомте поліцію за номером 102 чи зверніться особисто до найближчого відділку поліції (в деяких регіонах працюють чат-боти для повідомлення поліції).
2. Знайдіть адреси місць, де можна залишитися на ніч у разі необхідності, та продумайте маршрут, як швидко потрапити туди. Підготуйте копії документів, речі першої необхідності.
3. Зверніться у разі необхідності за медичною допомогою за номером 103.
4. За необхідності зверніться до центрів соціальної допомоги, голови ОТГ, представників національної соціальної сервісної служби або громадських організацій та обговоріть можливі кроки вирішення ситуації.
5. Зверніться до безоплатної правової допомоги у вашому регіоні за отриманням юридичної підтримки (допомога при складанні заяви на винесення обмежувального припису, стягнення матеріальної чи моральної компенсації, допомога при розлученні, визначенні місця проживання дитини, представництво у суді тощо).
6. Отримайте консультацію щодо можливих подальших кроків за телефонами гарячих ліній.

 

Що робити, якщо ви знаходитесь на окупованих територіях:

1. За можливості, знайдіть спосіб якнайшвидше виїхати на територію, підконтрольну Україні. Майте підготовлені особисті речі, документи, гроші.
2. Тримайте контакт з довіреною особою, щоб вона/він знали, де ви знаходитесь та що з вами все гаразд.
3. Зафіксуйте, за можливості, будь-які докази ситуації домашнього насильства.
4. Намагайтесь передати докази (фото, відео) вчинення стосовно вас або вашої дитини домашнього насильства знайомим або іншій довіреній особі, яка перебуває на підконтрольній Україні території.
5. Знайдіть підтримку серед людей, яким ви довіряєте.
6. Зверніться до поліції одразу, як опинитесь на підконтрольній Україні території.
   Важливо, зверніть увагу на час дії комендантської години у вашому регіоні.

Якщо у вас є діти:

1. Підготуйте дитячі речі, улюблені іграшки, потурбуйтесь про невеликий пакунок з простою їжею для дитини.
2. Домовтесь з людиною, якій довіряєте, про спільний план дій у разі, якщо виникне необхідність на деякий час представляти інтереси вашої дитини (на кордоні, у суді тощо).
3. Зробіть копії документів дитини, підготуйте документи для визначення законного представника дитини у разі, якщо один з батьків є кривдником та має діючий обмежувальний припис стосовно дитини, чи інші заборони, визначені судом.
4. Зафіксуйте тілесні ушкодження (фото, відео) дитини з метою подальшої передачі цих доказів поліції, якщо насильство вчинялося по відношенню до неї.
   До слова, дитина, яка стала свідком домашнього насильства, відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», являється постраждалою від домашнього насильства. Необхідно звернути увагу правоохоронних органів на цей факт, та вимагати зафіксувати його у матеріалах справи.
   

Не можете телефонувати? Відправте повідомлення!

Чат-боти протидії домашньому насильству та правової допомоги:

@police_helpbot

@UDPLNPBOT

@LegalAidUkraineBot

@Non_Violence_Bot

 

Департамент комунікації МВС