Процедура ідентифікації невпізнаних тіл відтепер проводиться виключно за зразками двох близьких родичів або за зразком одного родича – із використанням двох різних ДНК-методів
Пріоритет – порівняння з прижиттєво відібраним зразком зниклої особи, якщо він наявний.

Алгоритм ідентифікації залишається чітким і послідовним.
- Родич звертається до поліції із заявою про зникнення безвісти або загибель.
- Слідчий призначає відбір зразків у близьких родичів та необхідні експертизи.
- Експерти встановлюють ДНК-профілі й вносять їх до Електронного реєстру геномної інформації людини.
- Після перевірки на збіг із профілями невпізнаних тіл, у разі підтвердження призначається порівняльна експертиза.
За результатами експерт надає висновок про наявність або відсутність ДНК-збігу.
Рішення про встановлення особи ухвалює слідчий.
Крім того, наразі проводиться моніторинг результатів експертиз, де дослідження робилися тільки одним методом або тільки по одному родичу. У комплексі це забезпечує чіткий алгоритм дій та мінімізацію ризику помилки.
Полонені та зниклі безвісти: що має знати родина.
Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти (МКЗБ) продовжує збір ДНК-зразків у Європі.
Алгоритм дій для родини
У разі зникнення людини безвісти за особливих обставин необхідно звернутися до найближчого підрозділу поліції, регіонального представника Уповноваженого або на гарячу лінію 16-98.
Або надіслати своє звернення:
- на електронну адресу: [email protected];
- на поштову адресу: вул. Богомольця, 10, м. Київ, 00024
Після звернення відкривається кримінальне провадження, відомості вносяться до ЄРДР, відбираються ДНК-зразки або приймаються особисті речі зниклого для проведення експертиз. Родина має отримувати інформацію про ключові процесуальні етапи - від реєстрації заяви до результатів експертиз і розслідування.
Розшук зниклих безвісти за особливих обставин - це тривалий і складний процес, який потребує злагодженої роботи державних інституцій, міжнародної підтримки та активної участі громадського сектору.
Посилення координації, створення регіональних центрів, розвиток експертних можливостей і системна комунікація з родинами формують більш зрозумілий механізм взаємодії. І хоча шлях до відповіді часто є довгим, держава вибудовує систему, у якій жодне звернення не залишається без уваги, а кожна родина має підтримку в очікуванні найважливішої звістки.
Департамент комунікації МВС