«Це не просто робота – це повернення наших захисників додому», – старша слідча поліції Олена Райта про роботу над ідентифікацією тіл загиблих
Капітан поліції Олена Райта – старший слідчий в особливо важливих справах, криміналіст відділу розслідування злочинів, спрямованих проти життя та здоров’я особи, слідчого управління поліції Львівщини. Наразі очолює групу правоохоронців, задіяних в ідентифікації тіл загиблих бійців та осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, які були повернуті в процесі репатріації.
«Ми для себе називаємо цей процес – повернення тілу імені. І для нас це не просто процедура чи формальність – це повернення наших героїв, наших захисників додому. І ми докладаємо максимум зусиль, щоб їхні рідні могли з ними попрощатися», – розповідає Олена.
Процес ідентифікації – складний і технологічний, до якого залучено багато спеціалістів. Слідчий проводить огляд тіла, фіксує особливі прикмети, а також звертає увагу на деталі, які надалі можуть допомогти ідентифікувати особу. Для встановлення причини смерті проводиться судово-медична експертиза. Спеціалісти-криміналісти проводять фотографування тіла, одягу та особистих речей, доставлених разом із ним. Під час розтину відбирається біологічний матеріал – з нього виводиться профіль, який вноситься до єдиної бази даних України – так званого Електронного реєстру геномної інформації людини.
Тоді розпочинається безперервний процес пошуку спільного між профілями, внесеними до цієї бази. Коли виявляється збіг, приймається рішення про призначення остаточної порівняльної молекулярно-генетичної експертизи. Ця експертиза є фінальною в процесі ідентифікації.
Чи не найскладніший момент у роботі Олени – повідомити рідним про те, що їхній родич загинув, тіло ідентифіковане, і чекати та сподіватися далі – марно. Це вимагає тактовності, чуйності, уміння знайти підхід до людини та підібрати потрібні слова.
«Найскладніше – це чути відчай у словах рідних, з якими я спілкуюся, бачити біль у їхніх очах. Ми висловлюємо їм вдячність і співчуття. Я завжди їм кажу, що перебуваю з ними на постійному зв’язку: якщо виникнуть якісь запитання, ви можете дзвонити, консультуватися, я ознайомлю з матеріалами, поясню все, що незрозуміло», – розповідає поліцейська.
І це правда… Оскільки до репатріації та ідентифікації тіл залучено чимало різних профільних служб і відомств – військових, правоохоронних та цивільних, – інколи робота триває без перерви, до пізньої ночі, у вихідні. До цього в команді ставляться з розумінням, як і до необхідності надавати додаткові роз’яснення родичам ідентифікованих бійців.
«Вони приїжджають на впізнання – необхідно передавати їм інформацію, тому що я розумію їхній біль, тому що ці люди заслуговують на правду і справедливість. І я знаю, для чого це роблю», – переконливо зазначає слідча.
Буває й чимало випадків, коли у зниклої безвісти особи не залишилося близьких родичів або є лише хтось один. Крім того, що його важко було відшукати, Олена стикалася і з проблемами внутрішньої комунікації в сім’ї.
«Коли я повідомляла про те, що ми потребуємо допомоги у відібранні зразків ДНК, стикалася з опором. Доводилося тривалий час вмовляти, переконувати, пояснювати, що це потрібно для встановлення істини. І кожного разу вдавалося це зробити, інколи родичі поверталися навіть з-за кордону», – розповідає поліцейська.
Про себе Олена Райта говорить, що завжди хотіла приносити користь людям та захищати тих, хто цього потребує.
«Є люди, які зараз виконують більш складні завдання і роблять усе для того, щоб ми тут могли займатися своєю справою. Тому я ставлюся до цього з великою відповідальністю і вдячністю. А людям, які шукають своїх рідних, хочу сказати головне: допоки ви не отримали повідомлення про ідентифікацію тіла – вірте в те, що ваш родич живий. До останнього. Ми теж віримо».
Відділ комунікації поліції Львівської області
