Віра, сила і підтримка: як поліцейські та ветерани довели, що немає перешкод для незламних
З побратимами за спиною ветерани російсько-української війни підкорили Карпати. Микита — кулеметник штурмового полку «Цунамі» об’єднаної штурмової бригади Нацполіції «Лють». Після тяжкого поранення на фронті він 10 днів перебував у комі, але переміг у двобої за життя. Завдяки підтримці поліцейських та волонтерів боєць здійснив свою мрію — піднявся на вершину гори Пікуй.
Пліч-о-пліч із ним йшов Роман Романенко — ветеран поліції та боєць батальйону спеціальних операцій «Еней» бригади «Лють», який під час виконання бойового завдання втратив ногу. Роман самостійно здолав підйом.
Мрія, що стала реальністю
Здійснити задумане Микиті на псевдо Кадет, допомогли волонтери громадської організації «On3Wheels». За допомогою спеціалізованого французького крісла-«Джульєтки» вони разом зі спецпризначенцями поліції Львівщини підняли ветерана на вершину. Останні кілька метрів Кадет пройшов самостійно, спираючись на надійні плечі побратимів.
Навесні 2023 року Микита приєднався до лав «Цунамі». Вже у грудні, під час бою на Бахмутському напрямку, він як кулеметник прикривав побратимів. Ворожий дрон влучив прямо у нього, засипавши землею. Товариші фактично відкопали його живим. Після численних поранень голови та спини він пережив кому й довготривалу реабілітацію. Один із уламків, вилучених лікарями, Микита носить із собою як амулет.
«Попри все, я щасливий бути воїном і пишаюся тим, що можу надихати інших», — говорить Кадет.
Незламність попри ампутацію
Ще один герой сходження — Роман Романенко. Весною 2024 року, обороняючи Вовчанськ і Торецьк у складі батальйону «Еней», він наступив на міну та втратив ногу. Але навіть це не стало на заваді.
Ветеран не лише повернувся до активного життя, а й продовжив займатися спортом. Він дебютував на чемпіонаті України з гирьового спорту, а тепер підкорив гірську вершину.
«Я йшов на протезі, але з підтримкою побратимів і родини жодні перешкоди не страшні», — зізнається Роман.
Сьогодні він працює провідним консультантом з питань ветеранської політики Нацполіції.
Атмосфера єдності
Похід на Пікуй відбувався у дружній і теплій атмосфері. Ветерани знайомилися з новими людьми, ділилися бойовими історіями, а волонтери й поліцейські підтримували їх на кожному кроці. Особливої атмосфери додали співи під гітару та спільний пікнік на вершині.
Усі учасники сходження переконані: найбільшим стимулом у їхньому житті є родина. Саме любов до близьких і підтримка побратимів допомагають долати найвищі гори — як у прямому, так і в переносному сенсі.
Департамент комунікації Національної поліції України
